Найкраща українська книга 2014 року за версією знаних книголюбів

 

Відомі українські книголюби розповіли, які книги вразили їх найбільше у 2014 році! І чомусь, їхні думки майже співпали...



Олександра Коваль

президент ГО «Форум видавців у Львові»


p>


Це однозначно роман «Фелікс Австрія»!  І через літературну вартісність цієї книги, і через неадекватну реакцію, яку вона викликала в навкололітературних колах.

 

 

Оля Жук

куратор Книжкового Арсеналу


 

Не буду оригінальною, для мене книга року – «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, якщо розглядати це як феномен роману, що є не просто масовим за формальними ринковими ознаками, а справді широко обговорюваним текстом-подразником.

Його текст не те, щоб «універсальний», як його багато хто атестує, а радше неодномірний. Він може сподобатися читачам з різним рівнем освіти, читацького досвіду, він розмиває межі масової й інтелектуальної літератури, однозначні жанрові характеристики.

Хтось полюбить його за сюжетну інтригу, динаміку, хтось – за портретну й матеріальну достовірність, стилістичну легкість і рафінованість, хтось – за глибшу психоаналітичну головоломку. Для мене особисто це не любовний жіночий роман чи ретро-скетчі з галицької «культури повсякденності», а психологічний триллер, історія про природу залежності і самообману. 

З аналогій з сучасною світовою літературою на думку спадає Сара Уотерс або Донна Тарт, яка цього року отримала Пулітцерівську премію і навколо роману якої, до речі, теж точилися гарячі суперечки, проте не хворобливо-конспірологічні, автороцентричні, як у випадку з відзнакою «Фелікс Австрія» як «Книги року ВВС», а присвячені власне роману.

 

 

Юрій Володарський,

літературний критик


 

Не можна не відзначити Сергія Жадана, без якого сучукрліт втратив би половину своїх достоїнств. По-перше, та ж «Книга року Бі-бі-сі» назвала «Ворошиловград» кращим романом десятиріччя і правильно зробила.

По-друге, вийшла «Месопотамія», яка нітрохи не слабкіше «Фелікс Австрія», але не можна ж усіма преміями нагороджувати одного і того ж Жадана.

По-третє, ніхто з поетів не озвався на трагічні події в країні такими адекватними, потужними і мудрими віршами.

По-четверте, всі пам’ятають героїчна поведінка Сергія в Харківській ОДА, коли він ризикував життям заради свободи і справедливості. Ще можна написати по-п’яте, по-шосте, по-сьоме, але не буду вас втомлювати.

 

 

Мар’яна Савка,

головний редактор Видавництва Старого Лева

 

Для мене однозначно книгою-відкриттям став роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія». І як текст, у який занурюєшся з насолодою, і як книжкова подія, що стала для нас талісманом і відкрила нашому видавництву двері в дорослу літературу.

 

 

Анетта Антоненко,

директор ТОВ «Видавництво Кальварія»

 

Цього року в мене було не так багато часу і можливості читати і слідкувати за процесом. На жаль, так склались обставини, що більше уваги потребували власні видавничи проекти та читання рукописів. А ще – слідкувала за іноземними виданнями. Це мене цікавило завжди, але цього року якось особливо. Якби можна було виставити 1-2-3 місця, то перше я б точно пропустила, а от на друге поставила Мізелінські Олександра та Даніель «Карти» Видавництва Старого Лева. Напрочуд вдалий видавничій проект. Цікавий і гарно виконаний. Потрібний в кожній родині.

Думаю, що це неетично говорити про «свої» книжки. Але цього року здійснилась моя давня мрія – видати переклад Хуліо Кортасара до його 100-річчя.

 

 

Ірина Славінська,

літкритик, культурний менеджер

 

У мене цього року дві улюблені книжки – це «Месопотамія» Сергія Жадана та «Фелікс Австрія» Софії Андрухович.

В «Месопотамії» мені сподобалася робота з міфологічним контекстом, очуднення буденного простору і те, як звичні жаданівські персонажів набувають глибини та розмаху великих героїв міфів, казок і легенд.

У «Фелікс Австрія» я вподобала роботу з мовою та персонажами, також мені дуже сподобалося те, як історичний контекст вписано в подієвість роману – здається, це один із нетипових для України прикладів роботи з «малою» історією та увагою до «малих» подій. Обидві названі книжки єднає також те, що я читала їх, буквально не можучи відірватися від читання. Майже з ліхтариком під ковдрою – як у дитинстві.

 

 

Дмитро Стретович,

культурний менеджер



Із українського – «Месопотамія» Сергія Жадана, із перекладеного – «Бойня номер п’ять» Курта Воннеґута. У першій подобається, як завжди, стилістика і мова, цікаво переплетені між собою історії. У другій – манера оповіді й тема  актуальна.

 

 

Лілія Шутяк,

літературний критик, прес-секретар Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ


 

Мабуть, я не буду оригінальною, коли скажу, що у цій номінації однозначно перемагає «Фелікс Австрія» Софії Андрухович. Це одна з найкращих книжок сучасної української літератури, які я прочитала останнім часом. Вражає все: тема, сюжет, герої. Не побоюся навіть сказати, що цей роман стовідсотково залишиться в історії української літератури тоді, коли інші забудуться.

 

 

 Оригінал статті: www.chytomo.com/digest/knizhkovi-vidkrittya-2014-vid-znanix-knigolyubiv


А яка українська книга вразила Вас в 2014 найбільше?